Ця проблема в тих чи тих аспектах вже неодноразово порушувалася нами раніше, проте, зважаючи на її значущість у педагогічній діяльності, зупинімося на ній докладніше. У вітчизняних школах упродовж багатьох років нормативною була п’ятибальна система оцінювання. Тому розглянемо проблеми, що виникають при оцінюванні навчальної діяльності школярів, спочатку на прикладі цієї системи. Однак серед напрямів професійної підготовки, яку отримують студенти, була зовсім відсутня дисципліна, яка вчила б їх виконувати оцінювальну діяльність, відчувати правові та етичні аспекти, які стоять за виведенням учневі тієї чи тієї оцінки. Вважалося, що наявність чіткої, впорядкованої системи критеріїв уже автоматично забезпечує повну готовність учителів до оцінювальної діяльності. Студенти знайомилися тільки з нормативами оцінювання, що фіксували усереднені вимоги, позбавлені глибинного психологічного смислу. Читати далі »

Останнім часом світова педагогіка приділяє цій проблемі значну увагу. Продуктивним напрямом є розгляд індивідуальних особливостей учасників навчального процесу через комплексний показник стилю навчання (або, ширше, стилю пізнання). Під стилем навчання розуміють такий підхід до організації механізмів засвоєння, набуття, запам’ятовування і викликання з пам’яті інформації, який є природним для певної людини. Стиль, який стихійно формується в дитини, зумовлюється її індивідуальними особливостями. Читати далі »

Значущість і потреба диференційованого підходу в шкільній практиці також не викликає сумніву. Тому основну увагу звернімо не на доведення того, як це важливо, а на ті побічні питання, що виникають у вчителя при спробі впровадити диференційований підхід у реальних класах і з реальними учнями. Розгляньмо лише два аспекти цієї проблеми: труднощі диференційованого підходу до учнів з різним рівнем успішності і труднощі роботи зі змішаними (різностатевими) учнівськими колективами.
Нагадаймо, що ці труднощі можуть усвідомлювати тільки вчителі, чутливі до психологічних нюансів педагогічних подій. Багато вчителів працюють, навіть не помічаючи цих труднощів. Проте це не означає, що ігнорування проблеми автоматично призводить до її розв’язання. Неусвідомлення вчителем тонкощів організації відповідних напрямів роботи створює нові, побічні проблеми, які нерідко розв’язуються неоптимальним шляхом. Читати далі »

Коли на сторінках педагогічної літератури, на лекціях проголошується необхідність гуманізації, у студентів не виникає жодних заперечень. Більше того, вони із задоволенням наводять приклади гуманного й анти-гуманного ставлення вчителів до учнів, із захопленням критикують педагогів, які поводяться «негуманно».
Справді, в самому терміні «гуманізм» стільки позитивного, що здається незрозумілим, як можна думати по-іншому. Досить проголосити це гасло, і вся сучасна школа в єдиному пориві стане на шлях гуманізації. Читати далі »

У недалекому минулому на першому занятті з курсу «Основи педагогічної майстерності», присвяченому розгляду специфіки педагогічної діяльності, студенти часто давали такі відповіді: «В соціалістичному суспільстві вчителеві працювати легше, тому що наші діти хочуть учитися. Для цього держава створює їм усі необхідні умови. В капіталістичному ж суспільстві стан педагогічних працівників дуже тяжкий, а учні не бажають навчатись». Сьогодні такі відповіді можуть викликати хіба що усмішку або критику на адресу колишньої політичної системи. Читати далі »

Звернімося знову до тих учителів, про яких ішлося раніше. Спробуймо їх очима поглянути на зміст професійної діяльності.
Для Веніаміна робота - це насамперед засіб самоутвердження, досягнення високого рівня прийняття з боку навколишніх. Будь-яка подія його шкільного життя рефлексується ним ніби в двох планах. З одного боку, він обмірковує її відповідно до загальних цілей та завдань педагогічної діяльності, яких він суворо дотримується. Він прагне якомога точніше виконувати ці завдання відповідно до засвоєних нормативів, але відхилення, що виникають, хвилюють його з іншого боку: як це сприймають та оцінюють колеги. Тому будь-яка невдача, помилка лякає його, вій прагне зробити так, щоб про неї не довідались інші педагоги. Його мрія - щоб усі вважали його педагогом, який успішно долає будь-які труднощі. Читати далі »

Якими б не були стосунки з педагогічним колективом, а головним «пробним каменем» професійного становлення вчителя є стосунки з учнями. Саме тут може реалізуватися те, заради чого він свого часу обрав професію вчителя, і саме тут можуть зазнати остаточного краху його ідеалізовані очікування, проявитись той факт, що професійний вибір зроблено неправильно. І якщо постійні, тривалі конфлікти з педагогічним колективом ще залишають надію, що на новому місці роботи все буде інакше, то стійкі негативні стосунки з учнями найчастіше спричинюють рішення залишити педагогічне середовище.
Кожен учитель надовго, якщо не назавжди, зберігає в пам’яті свій перший робочий день, перший прихід у клас. Одного зустріли відносно спокійні, доброзичливі учні, що з цікавістю дивилися на нового вчителя. Іншому не пощастило - йому влаштували «випробування на міцність». Фантазія дітей невичерпна, тому передбачити, що станеться, майже неможливо. Педагогічні мемуари, збірники педагогічних задач містять багато відповідних прикладів, а також взірців більш-менш вдалого розв’язання ситуації. Готових рецептів немає, кожен учитель шукає власний вихід. Читати далі »

У системі чинників, що впливають на адаптацію молодих учителів, більшість дослідників (С. В. Овдій, С. В. Кондратьева, О. Г. Мороз та ін.) на перше місце ставлять емоційне спілкування. Професійна адаптація молодого вчителя, особливо у перші два роки роботи, характеризується високою емоційною напругою. По-перше, у цей період молода людина, яка ще тільки опановує нову царину життя та діяльності, робить чимало помилок, зазнає постійних невдач. По-друге, їй здається, що всі бачать її похибки, засуджують, негативно оцінюють її. Ця залежність від соціального оцінювання зберігається ще з навчального закладу, де інша людина (викладач) виступала в ролі «головного судді» діяльності та поведінки студента, а власні критерії оцінювання та механізми самовідповідальності ще не були відпрацьовані. Відчуття постійних невдач, ускладнене високою залежністю від думки інших, спричинює засмучення, подекуди й розчарування. Проте не менш глибоко переживається й радість від перших успіхів, саме вона дає сили для продовження діяльності, творчого пошуку, подолання труднощів адаптації, визначає загальний тонус життя вчителя. Читати далі »

У численних дослідженнях, присвячених адаптації як особливому явищу, відмінному від інших періодів життя людини, її розглядають як процес, який відбувається водночас у різних системних вимірах. Цей термін має багато різних смислових відтінків, деякі з них навіть суперечать один одному. В найпоширенішому, міждисциплінарному значенні під адаптацією розуміють процес пристосування організму до нового середовища, тобто визнається, що в нових умовах життя мають статися певні зміни, щоб індивід і середовище знову відновили між собою відносини рівноваги. У смисловому плані розуміють, що сутність адаптації - це зміни, що відбуваються з організмом доти, доки він знову не відповідатиме цим умовам, тобто адаптація - це порушення гармонії та взаємовідповідності організму й середовища. Читати далі »

Розгляньмо ситуацію: до школи прийшов молодий учитель. Безумовно, сьогодні вона виглядає дещо інакше, бо майже ліквідовано систему розподілу випускників педагогічних навчальних закладів. Ще кілька років тому індивідуальні побажання молодих учителів рідко збігалися з реальною наявністю робочих місць, потребами певних регіонів та шкіл у педагогічних кадрах. Тому виникало безліч суперечностей та конфліктів. Читати далі »

Чи готові нинішні студенти педагогічних навчальних закладів до виконання професійних обов’язків на належному рівні? Досі ми розглядали переважно об’єктивні складові професійної діяльності вчителя (об’єктивні в тому розумінні, що вони були відносно незалежними від обставин та конкретних осіб). Однак кожна конкретна людина, навіть якщо вона старанно «вбирає» в себе ці об’єктивні тенденції, вимоги, часто починає їх реалізовувати в істотно зміненому вигляді. Головна складність виявлення цих ненормативних відхилень у тому, що наявність цих змін, трансформування загальних вимог самою людиною може не усвідомлюватись і не визнаватись; вона впевнена, що успішно втілює основні педагогічні ідеї. Читати далі »

Гуманістична педагогіка насамперед пропонує позбутися мученицького характеру сучасної (авторитарної) педагогіки, коли дитину змушують відмовитися від сьогоднішніх радощів заради незрозумілої для неї мети. Цінністю має стати сам процес виховання: адже дитина не просто готується до далекого дорослого життя, вона живе сьогодні. Тому головним у вихованні буде вже не декларування єдино можливого зразка поведінки, який засвоюється раз і назавжди в єдино можливій формі, а розкриття творчих здібностей самої дитини з метою оволодіння всім багатством соціального досвіду. Життя дитини стає не заучуванням і відтворюванням правил, а освоєнням невідомого. Читати далі »

Основа виховання — вкорінення у свідомість дитини тільки абсолютних цінностей (істинна інформація, єдино правильна ідея, ідеальний зразок, непорушний авторитет). Передбачається, що кожний акт взаємодії з вихованцем мусить завершуватися кінцевим результатом, вимірюваним «приростом» його якостей. Головна увага приділяється пізнанню зовнішнього світу, тих правил, які він (цей світ) пропонує. При цьому власний досвід дитини часто відкидається як неістотний або хибний. Постійно наголошуються «невідповідність» дитини цьому зовнішньому світові, неповноцінність її особистості.
У колективах, орієнтованих на авторитарне виховання, вважають незаперечним, що дорослі (передусім учителі) завжди мають рацію, їхні вчинки і висловлювання не підлягають сумніву. Читати далі »

Важливим моментом педагогічної діяльності є виявлення, уточнення, усвідомлення тих вихідних позицій, які відображають соціальні погляди та вимоги і водночас є внутрішніми збудниками власної діяльності вчителя. Тільки творче усвідомлення, прийняття відповідних стратегічних позицій гармонізує внутрішній світ учителя з його діяльністю, суспільством, учнями. Читати далі »